Європейський стандарт зелених облігацій: що потрібно знати українським юристам та інвесторам

21 грудня 2024 року набуває чинності Європейський стандарт зелених облігацій (EU Green Bond Standard, EU GBS). Ця ініціатива покликана боротися із "зеленим відмиванням" (greenwashing) і підвищити прозорість та порівнянність фінансових інструментів, що декларують екологічність. Хоча стандарт є добровільним, його дотримання несе значні юридичні й практичні переваги для учасників ринку. Нижче проаналізовано основні положення цього регулювання, їхні можливості та виклики.

Європейський стандарт зелених облігацій: основні положення

1. Використання коштів:

   • Усі отримані кошти мають бути спрямовані на фінансування або рефінансування діяльності, яка відповідає критеріям ЄС у сфері таксономії (EU Taxonomy).

   • Передбачено гнучкість: до 15% коштів можна використовувати для екологічних проектів без технічних критеріїв, за умови дотримання принципу "відсутності значної шкоди" (DNSH).

2. Документування та звітність:

   • Обов’язкове складання звітів про використання коштів та вплив проектів, що фінансуються.

   • Звіти підлягають перевірці незалежними зовнішніми експертами, а їхній формат детально регламентований.

3. Зовнішній огляд:

   • Надання другого висновку щодо відповідності проектів стандарту.

   • Система реєстрації зовнішніх оцінювачів буде керуватися Європейським органом з цінних паперів та ринків (ESMA).

4. Роль CapEx-планів:

   • Для проектів, що перебувають у процесі приведення до відповідності таксономії, необхідно публікувати капітальні плани (CapEx plans) із визначеними термінами виконання.

Читайте також: Європейський стандарт зелених облігацій: імплементація та перспективи

Практичне значення для України

1. Можливості для бізнесу:

• Стандарт сприяє доступу до "зелених" інвестицій із країн ЄС, особливо для проектів у сфері відновлюваної енергетики, водопостачання та управління відходами.

2. Ризики для учасників ринку:

• Недотримання стандарту може призвести до репутаційних і правових ризиків, пов'язаних із звинуваченнями у "зеленому відмиванні".

• Підвищена відповідальність за прозорість звітності та управління коштами.

3. Імплементація європейських підходів:

• Україна може використовувати цей стандарт як модель для розробки власних нормативних актів, що сприятиме адаптації до регуляторного середовища ЄС.

Висновок

Європейський стандарт зелених облігацій відкриває нові можливості для стійкого розвитку, водночас вимагаючи суворого дотримання екологічних критеріїв і прозорості. Для України це важливий крок у напрямку європейської інтеграції та залучення інвестицій у "зелені" проекти. Адвокати та бізнес-консультанти повинні уважно вивчати нові регуляторні рамки, щоб допомагати клієнтам ефективно адаптуватися до нових вимог.