Чиїм «другом» є Верховний Суд: споживачів чи облгазів?

Звичайно, що суд має бути безстороннім. А завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Але ,часом, виникають сумніви в тому, що всі судді розуміють свою роль у суспільстві. Наприклад, у одній зі справ служителі Феміди сформували висновки, скориставшись якими, можна припинити і, як завгодно довго, не відновлювати газопостачання споживачу. При цьому, - посилатися на те, що Кодексом газорозподільних систем визначено вичерпний перелік підстав компенсації Оператором ГРМ завданих споживачу збитків.

Йдеться про написане в пунктах 35 і 51 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 вересня 2022 року у справі №914/3254/21.

Цитати з постанови ВС за 27.09.22р. у справі №914/3254/21:

35. Згідно з пунктом 4 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) до випадків, внаслідок яких Оператор ГРМ компенсує споживачу завдані збитки та здійснює перерахунок наданих послуг, належать: 1) безпідставне припинення розподілу природного газу (газопостачання) споживачу; 2) розподіл природного газу споживачу, якісні показники та тиск якого не відповідають вимогам цього Кодексу; 3) несвоєчасне надання інформації або надання недостовірної інформації; 4) шкода, завдана житловому приміщенню і майну споживача, а також його життю, здоров’ю та навколишньому середовищу внаслідок порушення Оператором ГРМ вимог ПБСГ. Таким чином, зазначеною нормою Кодексу ГРС визначено вичерпний перелік підстав компенсації Оператором ГРМ завданих споживачу збитків, до яких безпідставна чи неправомірна відмова у відновленні газопостачання (розподілу природного газу) не відноситься.

51.Враховуючи фактичні обставини справи та зважаючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI та пункту 6 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) у подібних правовідносинах відшкодування збитків у виді вартості недовідпущеного природного газу, колегія суддів вважає за необхідне з метою чіткого розмежування зазначених правових норм при застосуванні до спірних правовідносин сформулювати такий правовий висновок: «Обов’язок відшкодування споживачу збитків у виді вартості або об’єму недовідпущеного природного газу, що обчислюється, виходячи з середньодобового споживання за попередні 12 місяців (норма застосовується щодо споживачів, що не є побутовими) з урахуванням періоду безпідставного припинення газопостачання виникає в Оператора ГРМ саме у разі безпідставного припинення газопостачання (розподілу природного газу) споживачу, а не в разі подальшої безпідставної (неправомірної) відмови у відновленні газопостачання (розподілу природного газу), що сталася внаслідок попереднього правомірного припинення газопостачання (розподілу природного газу) з підстав, передбачених пунктом 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020)».

Якщо поєднати ці два твердження, то можна дійти до висновку, що оператор ГРМ, скориставшись настанням підстави правомірно припинити газопостачання (наприклад, заява споживача, зупинка ГРС на технічне обслуговування чи аварія на мережі), може, як завгодно довго, не відновлювати розподілу газу після того, як така підстава для припинення відпаде. При цьому посилатися на те, що пунктом 4 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС визначено вичерпний перелік підстав компенсації Оператором ГРМ завданих споживачу збитків.

Очевидно, що такий підхід є нерозумним та несправедливим.

Крім того, твердження, що в підзаконному акті, який є Кодекс ГРС, може бути передбачено «вичерпний перелік підстав компенсації Оператором ГРМ завданих споживачу збитків» є проявом правового нігілізму, тому що суперечить загальним засадам регулювання завданої шкоди наведеним в Главі 82 ЦК України.

Проблема позивача (споживача) у цій справі полягає в тому, що ні Закон України «Про ринок природного газу», ні Кодекс ГРС не містять легальної дефініції поняття «припинення газопостачання (розподілу природного газу)». Тому його значення потрібно з'ясовувати в сукупності з іншими положеннями нормативних актів і мети регулювання відносин сторін.

Верховний Суд, на наш погляд, допустив надто звужувальне трактування цього поняття без врахування інших норм Кодексу ГРС.

Суд потрактував термін «припинення газопостачання (розподілу природного газу)», як одно моменту в часі дію з перекриття запірних пристроїв і встановлення пломб Оператора ГРМ, вичерпання якої завершується припинення газопостачання. А відновлення чи невідновлення газопостачання, на думку ВС, це вже інша дія відокремлена в часі від припинення розподілу газу.

Колегія суддів погодилася з доводами скаржника (АТ «Львівгаз») про те, що висновок судів щодо наявності підстав для задоволення зустрічного позову ґрунтується передусім на помилковому ототожненні судами термінів «безпідставне припинення газопостачання» та «безпідставна відмова у відновленні газопостачання», які в часовому вимірі об’єктивно не можуть співпадати, оскільки, по-перше, Кодекс ГРС чітко розмежовує поняття «припинення газопостачання» та «відновлення газопостачання», яке було до того припинено (див. п. 36 постанови від 27.09.22).

Ми ж вважаємо, що такий підхід ВС до трактування норм Кодексу ГРС, зокрема, - з метою встановлення змісту поняття «припинення газопостачання (розподілу природного газу)» суперечить усталеній позиції Великої Палати ВС.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що законодавство України, складаючись з окремих законодавчих актів, становить єдину цілісну систему. Тому законодавчий акт та його окремі положення мають застосовуватись не окремо, а в сукупності як з іншими положеннями того ж законодавчого акта, так і з положеннями інших законодавчих актів. Тлумачення законодавства судам слід здійснювати системно, враховувати правову природу спірних відносин, загальну спрямованість законодавства та права України в цілому, а результат тлумачення законодавства має бути розумним та справедливим (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України). Національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова ВП ВС від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18 (провадження № 11-1206апп19, пункт 80); постанова ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі №199/8324/19 (провадження № 14-212цс21).

Обов'язковою ідентифікуючою ознакою терміну «припинення газопостачання (розподілу природного газу)» є «час та тривалість» такого припинення розподілу газу.

Натомість, буде правильним трактувати термін «припинення газопостачання (розподілу природного газу)» як триваючий у часі стан відносин між сторонами договору (факт відсутності надання послуг з розподілу протягом певного періоду часу).

Обов'язковою ідентифікуючою ознакою терміну «припинення газопостачання (розподілу природного газу)» є «час та тривалість» такого припинення розподілу газу.

«Безпідставна відмова у відновленні газопостачання» буде мати такий же наслідок, як і «безпідставне припинення газопостачання»

А «безпідставна відмова у відновленні газопостачання» буде мати такий же наслідок, як і «безпідставне припинення газопостачання», - а саме:

• неправомірне ненадання Оператором ГРМ споживачу послуг з розподілу природного газу;

• неможливість споживачем отримувати та використовувати природний газ з газорозподільної мережі;

• припинення господарської діяльності споживача в якій використовується природний газ з приєднаної ГРМ та

• отримання збитків Споживачем внаслідок неправомірного припинення чи неправомірного невідновлення газопостачання.

На користь того, такого підходу свідчать, наприклад, такі норми Кодексу ГРС.

Якщо встановлення (під’єднання) контрольних ЗВТ чи пересувних вимірювальних комплексів призведе до тривалого припинення газопостачання або припинення газопостачання на обладнання з безперервним циклом чи техногенного статусу, сторони узгоджують час та дату проведення перевірки (абзац третій пункту 5 глави 9 розділу X Кодексу ГРМ). Тут вказано, що припинення газопостачання - це тривалий в часі стан.

Якщо через проведення ремонтів або здійснення технічного обслуговування чи заходів з безпеки (включаючи перевірки газових пристроїв споживачів щодо дотримання норм безпеки) об'єктів ГРМ Оператор ГРМ має припинити розподіл (газопостачання) природного газу більше ніж на 5 годин, він має повідомити споживача про час та тривалість такого припинення не пізніше ніж за 5 робочих днів до такого припинення (за умови, що таке припинення є запланованим). Якщо припинення не є запланованим, Оператор ГРМ має повідомити споживача про таке припинення якомога скоріше. Оператор ГРМ може не повідомляти споживача про таке припинення за умови, що припинення триватиме менше ніж 5 годин (пункти 6 і 5 розділу 13 Кодексу ГРМ). З цих норм вбачається, що припинення розподілу (газопостачання) природного газу характеризується такими ознаками, як “час та тривалість”.

На щастя для споживачів загалом (і споживача-позивача, зокрема), 27 вересня 2022 року Верховний Суд передав коментовану справу на новий розгляд до Господарського суду Львівської області з формальних процесуальних підстав.

Тому сподіваємося, що адвокатам споживача – позивача вдасться відстояти інтереси клієнта і добитися справедливого вирішення справи.

Цікаво, що в коментованій справі Верховний Суд висловив ще одну важливу для споживачів природного газу думку. Про неї ми розказали в матеріалі «З моменту фізичного від’єднання від мережі платити за доставку газу не потрібно – позиція ВС».