Процедура усиновлення дитини в Україні.

Коли у Сент Екзюпері запитали: «Чи варто балувати дітей?», Він відповів: «Неодмінно балуйте, невідомо, які випробування їм приготувала життя». Діти - це квіти життя, які народжуються головками вниз - теж слова цього казкаря, з якими важко сперечатися. Кожна дитина заслуговує на тепло родини і сім'ю. Якщо ви маєте в думках подарувати таку радість собі і малюку, пропонуємо ознайомитися з правовою процедурою усиновлення в Україні.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Про це сказано в нашому основному Законі - Конституції України.

Закон передбачає такі форми влаштування дітей-сиріт:

• усиновлення;

• встановлення опіки, піклування;

• передача до прийомної сім'ї, дитячих будинків сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Пріоритетним і найбільш бажаним для дитини є її усиновлення - прийняття усиновлювачем у свою сім'ю дитини на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться в її інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя

Процедуру усиновлення в Україні регулює: Сімейний Кодекс України; Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" та Цивільний процесуальний кодекс України.

Усиновленню підлягають тільки ті діти, яким офіційно надано статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них

Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям батьки якої:

• позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми або недієздатними – на підставі рішення суду;

• оголошені померлими – свідоцтва про смерть батьків, виданого органами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду;

• батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;

• батьки яких перебувають під вартою на час слідства, що підтверджується постановою суду;

• батьки яких знаходяться у розшуку органами внутрішніх справ,пов’язаному з ухиленням від сплати аліментів, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів внутрішніх справ про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;

• у зв’язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії.

Особи, які можуть бути усиновлювачами

Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини та старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

Якщо дитина має лише матір чи батька, вона не може бути усиновлена чоловіком або чоловіком, з яким її мати чи батько не перебуває у шлюбі. Але якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.

Особи, які не можуть бути усиновлювачами

Не можуть бути усиновлювачами особи, які:

1. обмежені у дієздатності;

2. визнані недієздатними;

3. позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

4. були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;

5. перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

6. зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

7. не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

8. страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

9. є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;

10. були засуджені за кримінальні правопорушення проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за кримінальні правопорушення, передбачені статтями 148, 150, 1501, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень;

11. за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;

12. є особами без громадянства;

13. перебувають у шлюбі з особою, яка не може бути усиновлювачем.

Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Не можуть бути усиновлювачами, також, інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Особи, які мають переважне перед іншими право на усиновлення дитини

За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:

1. в сім'ї якого виховується дитина;

2. який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;

3. який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами (Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні.);

4. який є родичем дитини.

Такожі, переважне право на усиновлення дитини має подружжя перед одинокими.

Усиновлення відбувається через суд в закритому цивільному процесі.

Заява про усиновлення дитини подається до суду за місцем її проживання.

Перед зверненням до суду слід добре підготуватися, тому що до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи:

1. копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;

2. медичний висновок про стан здоров'я заявника;

3. довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;

4. документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;

5. інші документи, визначені законом. Наприклад, на усиновлення дитини, яка не має батьків і перебуває у закладі охорони здоров'я або навчальному закладі, потрібна письмова згода цього закладу.

Іноземці, додатково до переліченого вище, надають:

1. дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади,

2. висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами,

3. дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави,

4. зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.

Після набрання рішенням суду про усиновлення законнної сили, органи реєстрації актів цивільного стану видають нове Свідоцтво про народження. А усиновлювач має право приховувати факт усиновлення від дитини, яка ним усиновлена, і вимагати нерозголошення цієї інформації особами, яким стало відомо про неї як до, так і після досягнення дитиною повноліття.

Особа, яка усиновила дитину, має право:

• на грошову допомогу при усиновленні дитини в розмірі, як при народженні першої дитини. У разі усиновлення двох і більше дітей розмір допомоги не змінюється;

• на отримання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

• на отримання одноразової оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (у разі всиновлення дитини віком старше трьох років);

• на отримання щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів;

Загалом процедура усиновлення дитини має певні труднощі та бюрократичні процедури. Але варто пам'ятати про головну мету, яка варта ваших зусиль. Тому бажаємо успіху і готові допомогти у Службі комфорту споживачів!

Читайте також про те "У чому різниця між усиновлення і тимчасовим влаштуванням дитини?".