Про цінність права: актуальність поглядів столітньої давнини для сьогодення

Майже 100 років тому, коли Володимир Старосольський писав свою статтю «Про цінність права», світ перебував у вирі змін після Першої світової війни та революцій. Війна й революція захитали основи суспільного життя, а разом з ними й правові принципи, змусивши людей переглянути ставлення до права. Сьогодні, в умовах війни в Україні, ми знову ставимо собі ті самі питання про цінність права, що й тоді.

У контексті сучасної війни, коли змінюються суспільні цінності та норми, важливо пам’ятати про те, наскільки право впливає на побудову справедливого суспільства. Старосольський звертав увагу на те, що право, хоча й не є абсолютною цінністю, виконує надзвичайно важливу соціальну функцію – воно дисциплінує та об'єднує суспільство. І сьогодні, коли Україна бореться за свою незалежність і верховенство права, ці слова набувають нової сили.

Право, як зазначав автор, є тим механізмом, який дозволяє суспільству діяти організовано та планово, навіть коли етичні норми можуть бути неефективними або занадто індивідуальними. В умовах війни та соціальної кризи саме право допомагає зберігати єдність, порядок і відчуття справедливості.

Однак, як тоді, так і зараз, право не можна сприймати як даність. Його потрібно постійно захищати та вдосконалювати. Зміни в суспільстві, як і війна, змушують нас переглядати норми, які раніше здавалися незмінними. У сучасній Україні, коли з’являються нові виклики, як у правовій системі, так і в політичній площині, ми повинні вчитись на уроках минулого та будувати майбутнє на основі справедливих правових принципів.

Погляди Старосольського, хоч і написані майже століття тому, залишаються актуальними й сьогодні. Вони закликають нас замислитися над тим, що право – це не лише інструмент управління, але й відображення наших спільних цінностей. І в наш час, коли Україна проходить через важкі випробування, саме захист права є тим фактором, який допоможе зберегти наше суспільство і державність.

Володимир Старосольський (1878–1942) — видатний український правник, публіцист, громадський діяч та соціолог, блискучий львівський професор. Він був одним із провідних представників національно-визвольного руху, зокрема в Галичині (також фундатор Січових Стрільців), в. о. міністра закордонних справ УНР. Присвятив свою наукову діяльність дослідженню соціології права.