Про визначення дня, з якого адресна допомога ВПО на проживання призначається на наступні 6 місяців

12 червня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року у справі № 425/2551/17 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на наступний шестимісячний строк з 18.05.2017 та зобов’язання відповідача призначити йому вказаний вид допомоги на наступний шестимісячний строк з 18.05.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивача взято на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Рішенням відповідача від 22.12.2016 позивачу призначено допомогу переміщеним особам на проживання за період з 18.11.2016 до 17.05.2017.

10.05.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житло-комунальних послуг.

Листом відповідача від 12.05.2017 позивачу повідомлено про неможливість призначення адресної допомоги на підставі заяви від 10.05.2017, оскільки йому призначено адресну допомогу з 18.11.2016 до 17.05.2017. Також зазначено, що позивач звертався 04.05.2017 до відповідача з приводу видачі талона на прийом до спеціаліста на 18.05.2017 щодо надання заяви для продовження виплати допомоги на наступний період. У зв’язку з тим, що позивачем повідомлено про його перебування з 15.05.2017 до 18.05.2017 у м.Києві та повернення 19.05.2017 до міста Рубіжного, останньому видано інший талон на прийом до спеціаліста на 22.05.2017. Крім того, у разі повернення раніше до міста Рубіжного, позивачу запропоновано звернутися до відповідача з відповідною заявою про призначення адресної допомоги

на наступний період.

22.05.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово комунальних послуг. Відповідачем прийнято рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 12.06.2017, яким позивачу призначено допомогу переміщеним особам на проживання за період з 22.05.2017 до 21.11.2017.

Не погодившись з тим, що адресну допомогу на проживання відповідачем призначено з 22.05.2017, а не з 18.05.2017, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Постановою міського суду позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач для призначення щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний строк виконав всі умови пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі – Порядок № 505), а саме: надав заяву про призначення вказаної допомоги на наступний шестимісячний строк (10.05.2017 та 22.05.2017), повідомив про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, що виплачувалась, а також пройшов перевірку матеріально-побутових умов сім’ї за місцем проживання, що підтверджується наданим відповідачем актом від 06.06.2017. Визначення відповідачем наступного шестимісячного строку для призначення позивачу щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний строк починаючи з 22.05.2017, а не з 18.05.2017 є неправомірним.

Постановою апеляційного адміністративного суду, постанову міського суду

скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що з урахуванням вимог пункту 2 Порядку № 505, дії відповідача з призначення позивачу щомісячної адресної допомоги з 22.05.2017, тобто, з дати звернення позивача з відповідною заявою до відповідача, є правомірними.

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишив в силі.

ОЦІНКА СУДУ

Верховний Суд зазначив, що на виконання вимог пункту 3 Порядку позивач подав відповідачу заяву, в якій повідомив про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’явив довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

При цьому, Порядком № 505 не передбачено коли саме повинна бути подана така заява. Пунктом 2 Порядку № 505 визначено день, з якого надається грошова допомога при її першому призначенні. Натомість, Порядок № 505 не визначає день, з якого така допомога призначається на наступних шість місяців.

Водночас, враховуючи наявність можливості продовження виплати допомоги на наступний термін, таким днем є день, наступний за останнім днем шестимісячного строку, на який було призначено допомогу позивачу.

Крім того, судами встановлено, що обставини, які є підставою для відмови у призначенні спірної допомоги на наступний шестимісячний строк, відповідачем не встановлено.

Враховуючи, що до закінчення строку, на який було призначено допомогу, позивач подав заяву про продовження її виплати 10.05.2017 та безпосередньо звернувся до відповідача з цього ж питання 22.05.2017, продовження виплати такої допомоги слід було здійснювати з 18.05.2017 - наступного дня за останнім днем шестимісячного строку.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача та прийняв рішення про задоволення позову.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі № 425/2551/17 можна ознайомитися за посиланням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/111470044