Позбавлення власності: аналіз справи «Шмакова проти України» та німецького досвіду

позбавлення власності

Право власності є одним з фундаментальних прав людини, закріплених у національних конституціях та міжнародних договорах. Водночас це право нерідко стикається з суспільними потребами та державними інтересами, що породжує конфлікти між державою та громадянами.

Ця тема особливо актуальна у контексті недавнього рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Шмакова проти України» (Заява № 70445/13) та схожих кейсів у Німеччині.

Позбавлення власності без компенсації порушує принцип справедливого балансу прав і суспільних інтересів

Справа «Шмакова проти України»: ключові аспекти

Заявниця скаржилася на незаконне позбавлення земельної ділянки, яку вона отримала у власність. Національні суди дійшли висновку, що земельна ділянка була виділена з перевищенням повноважень. Позбавлення права власності було обгрунтоване суспільною потребою — будівництвом школи та дитячого садка.

Однак ЄСПЛ визнав, що відсутність компенсації створила непропорційний тягар для заявниці. Ключові аргументи Суду:

1. Недотримання справедливого балансу: позбавлення власності без компенсації не забезпечило справедливого балансу між суспільним інтересом та правом заявниці на мирне володіння майном.

2. Суспільна потреба: Уряд не зміг довести, що реальна потреба у будівництві школи та садка все ще існувала. Земля протягом багатьох років не використовувалася.

3. Принцип «належного урядування»: державні органи мають оперативно виправляти помилки та забезпечувати компенсацію добросовісним набувачам.

У результаті Суд дійшов висновку, що за обставин справи було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Досвід Німеччини: зміна практики захисту добросовісних набувачів

Подібна ситуація виникла у Німеччині, де подружжя втратило право на земельну ділянку через визнання недійсним аукціону, на якому було придбано майно. Основна дискусія точилася навколо компенсації: чи мають добросовісні власники право на вiдшкодування витрат, зокрема за будівництво будинку на цій ділянці?

Німецький суд розглядав справу в контексті:

1. Справедливості та пропорційності: традиційна практика передбачала першочерговість прав первинного власника. Проте виникла потреба переглянути цей підхід, враховуючи права добросовісних набувачів.

2. Зміна підходу: суд схилявся до надання компенсації добросовісному набувачу, що відповідає сучасним тенденціям у захисті права власності в Європі.

Спільні аспекти та відмінності

Обидві справи демонструють подібні проблеми:

• Помилки державних органів: У кожному випадку держава не змогла забезпечити бездоганність адміністративних процедур, що призвело до порушення прав власників.

• Компенсація: В обох справах питання відшкодування стало ключовим для забезпечення справедливого балансу.

Основна різниця полягає у підході до оцінки суспільного інтересу. У справі Шмакової суспільна потреба була недостатньо обгрунтована, тоді як у Німеччині акцент зроблено на справедливості для добросовісних власників.

Висновки

1. Посилення захисту добросовісних власників: обидві справи свідчать про важливість забезпечення прав добросовісних набувачів, особливо коли помилки державних органів порушують справедливий баланс.

2. Важливість компенсації: Європейська практика поступово утверджує стандарт, за яким відсутність компенсації порушує право на власність.

3. Принцип «належного урядування»: державні органи мають діяти оперативно та забезпечувати справедливість у розв’язанні конфліктів щодо власності.

Справа Шмакової та німецький досвід доводять, що у сучасних умовах держава повинна забезпечувати не лише захист суспільного інтересу, але й права кожного громадянина на власність, дотримуючись принципів пропорційності та справедливості.