Особливий порядок прийняття спадщини дітьми

У спадковому праві трапляються випадки, коли на спадщину претендують не тільки дорослі, а й діти. Сам по собі процес спадкування являє собою перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1 Конвенції про права дитини, дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-ти річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягне повноліття раніше. Статтею 6 Сімейного кодексу України, встановлено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14-ти років (стаття 31 ЦК України), неповнолітньою вважається дитина у віці від 14-ти до 18-ти років (стаття 32 ЦК України).

Діти можуть прийняти спадщину за законом та за заповітом. Оскільки діти не мають можливості повною мірою самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки, законодавець закріпив за дітьми додаткові гарантії. Так, відповідно до статті 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, відмови від прийняття спадщини.

За загальним правилом, щоб отримати право на спадщину необхідно подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу протягом 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця. Варто пам’ятати, що всі правочини від імені дітей можуть бути посвідчені лише за умови, якщо вони вчинені за згодою батьків, усиновлювачів або опікуна (піклувальника) та з дозволу органу опіки та піклування. Коли ж дитина досягає 14-ти років, то вона має право самостійно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У такому разі, згода батьків, усиновлювачів, опікунів (піклувальників) та органу опіки та піклування не вимагається.

Але закон для дітей робить виключення, а саме, подання такої заяви до нотаріуса не є обов’язковою. Навіть без подання такої заяви вони вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, якщо не відмовилися від неї в порядку, встановленому законом.

Самостійно діти не можуть управляти тим майном, яке було набуте внаслідок спадкування. Тож таке управління здійснюється їх батьками, або одним із батьків (якщо іншого позбавлено батьківських прав, або у випадку смерті). У тому разі, коли особа взагалі немає батьків, право управління майном переходить до опікуна, піклувальника, усиновлювача.

У статті 67 Закону України «Про нотаріат» вказано, що про видачу свідоцтва про право на спадщину на ім’я неповнолітнього чи непрацездатного нотаріус повідомляє органи опіки та піклування за місцем проживання спадкоємця для охорони його майнових інтересів.

Управління майном внаслідок прийняття спадщини, має здійснюватися в інтересах самої дитини. Ті особи, які уповноважені на таке розпорядження мають вживати всі необхідні заходи для збереження успадковуваного майна.

Відмова від спадщини є одним із ключових етапів процесу спадкування, тому що право на відмову дуже важливе у прийнятті спадщини.

Спадщина складається не тільки з прав, але й з обов’язків. Отже, якщо спадкодавець уклав договір позики чи інші якісь правочини та за життя їх не виконав, то цей обов’язок переходить до спадкоємців. В такому випадку у разі прийняття спадщини на дитину покладається обов’язок погасити зобов’язання спадкодавця. Таким чином, якщо вартість зобов’язань буде дорівнювати (або бути більшим) вартості спадкового майна, вступати дитині у спадщину недоцільно, адже це може призвести до виникнення проблем у майбутньому (реалізація майна, оформлення документів, сплата податків, розрахунки з кредиторами тощо).

Відповідно до статті 1273 ЦК України, неповнолітня особа віком від 14-ти до 18-ти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Отже, дітям, як особливій категорії суспільства, законодавець надає ряд привілеїв, в тому числі й у сфері спадкового права. Одним із таких привілеїв є автоматичне прийняття спадщини, яке надає можливість дитині не надсилати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. Завдяки стрімкому розвитку сучасного цивільного права України, сфера спадкування дітьми чітко урегульована цивільно-правовими нормами.

Білогубова Валерія Василівна, студентка 4 групи, 2 курсу Слідчо-криміналістичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Джерело.