Обленерго та облгази зобов'язані відшкодовувати шкоду завдану коротким замиканням, пожежами, вибухом

Проте, майже завжди, монополісти намагаються перекласти відповідальність на самих споживачів (мовляв, треба бути обережним та дотримуватися правил безпеки), або на ОСББ чи обслуговуючі будинок організації (під проводом того, що є, чи має бути підписаний акт розмежування балансової належності мереж та експлуатаційної відповідальності сторін). Далі спробуємо пояснити чому за пошкодження вашого майна чи здоров'я відповідають комунальні служби. А споживач винен лише тоді коли умисно і свідомо порушував загальні норми поведінки.

Монополісти, як мантру, чи заклинання, повторюють фрази на зразок: “Система договірних відносин на роздрібному ринку електричної енергії та порядок укладання договорів визначені Правилами роздрібного ринку електричної енергії...”; “Кодекс газорозподільних систем визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб’єктами ринку природного газу...” або “Ці правила регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами...”. Зазвичай такими реченнями розпочинається аргументація чому, в тому, що згоріла квартира з причин короткого замикання проводки, чи хтось загинув від отруєння чадним газом, - винна постраждала сторона.

Однак юристи надавачів комунальних послуг замовчують, а постраждалі не знають (зокрема й тому, що не звертаються до адвокатів Служби комфорту споживачів), що всі ці правила, кодекси та регламенти є лише підзаконними нормативними актами, які часто суперечать Конституції України, Цивільному кодексу і профільним Законам.

Захист прав постраждалих споживачів розпочнемо зі згадки, що між ними та надавачами комунальних послуг укладені відповідні договори в межах яких кожна сторона взяла на себе певні зобов'язання. Основний обов'язок (зобов'язання) споживача - своєчасно заплатити за надану послугу чи поставлену продукцію, а надавача - надати якісну та безпечну послугу чи товар.

Юристи кажуть, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (див. ст. 509 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 Цивільного кодексу України)

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди. (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.

Індивідуальний договір про надання послуг з постачання та розподілу природного газу, послуг з постачання та розподілу електричної енергії укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги.

УВАГА! Виконавець комунальної послуги за індивідуальним договором забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача. Про це прямо зазначено в частині 2 статті 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Оже, неважливо які акти розмежування підписував виконавець комунальної послуги, неважливо хто обслуговує мережі, не важливі інші обставини, - послуга передається на межі квартири (житла) споживача. Все що є до цього - це виробнича діяльність надавача послуг і включається в собівартість. З цих підстав відповідальність, наприклад, за перепад напруги і поламаний, через це, телевізор несе обленерго (виконавець послуги з розподілу електричної енергії), а не ЖЕК, ОСББ, чи сам споживач. Те ж саме стосується і газовиків та водоканалу.

З початку ми звернули увагу, що споживач винен лише тоді коли умисно і свідомо порушував загальні норми поведінки чи елементарні правила безпеки. Нюанси облаштування водогону, чи роботи газової мережі, або трансформаторів і реле електропроводки звичайна людина не зобов'язана вивчати.

Пересічний споживач має бути: «reasonably well-informed» (достатньо поінформованим), «reasonably observant» (достатньо уважним) і «circumspect» (обережним). Інформування стосується рівня знань споживача; уважність відноситься до інтенсивності і здатності сприймати інформацію; обережність описує ступінь критичного ставлення споживача під час оцінки інформації від продавця. Також мають враховуватися культурні, соціальні та мовні фактори які впливають на людину.

Чому так? Знають юристи у галузі захисту прав споживачів. А власнику житла, у випадку настання неприємної чи небезпечної події обов'язково слід телефонувати адвокатам. Лише своєчасне звернення до захисника і його фахові дії допоможуть вистояти у спорі з монополістами, які надають неякісні комунальні послуги.

Якщо у вас є практичні питання, звертайтеся.