ЛЕП та газопроводи є джерелом підвищеної небезпеки. Що це означає для споживачів?

Пожежі через коротке замикання; загибель свійської худоби від ураження електричним струмом з порваних проводів; отруєння чадним газом; або вибух і пожежа, через неконтрольований витік газу з мережі. Якщо ви зіткнулися з таким, пам'ятайте, що діяльність з доставки електричної енергії та природного газу є джерелом підвищеної небезпеки. На практиці це означає, що не треба доводити вини обленерго чи облгазу в нещасному випадку, щоб стягнути завдану шкоду.

Ще у 2013 році Пленум ВСС роз'яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду. Винятки: відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого; якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то розмір відшкодування має бути зменшено (але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди).

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Оскільки зазначена норма не містить вичерпного переліку видів джерел підвищеної небезпеки (видів підвищеної небезпечної діяльності), суд, беручи до уваги особливі властивості предметів, речовин або інших об'єктів, що використовуються в процесі діяльності, має право визнати джерелом підвищеної небезпеки також й іншу діяльність. До цих особливих властивостей слід відносити створення підвищеної ймовірності завдання шкоди через неможливість повного контролю за ними з боку людей.

Якщо електрики та газовики не визнають, що їх мережі - це джерело підвищеної небезпеки? Як спростувати їх твердження?

Таке питання відноситься до сфери доказів і доказування в цивільному процесі, та тісно пов'язане з реалізацією принципу цивільного судочинства «змагальності сторін». Не все, що ви вважаєте доказом буде таким через специфічні вимоги до належності, допустимості та вірогідності. Також, слід володіти спеціальними техніками доказування (не лише з сфери права і юриспруденції), яких судові юристи вчаться роками. Тому, якщо у вас виникла схожа проблема у відносинах з Львівобленерго чи Львівгазом, одразу звертайтеся за допомогою до адвоката “Служби комфорту споживачів”.

Про те, що лінії електропередачі є джерелом підвищеної небезпеки вже давно не виникає сумнівів. Навіть у ЄСПЛ була справа «Федіна проти України» (Заява № 17185/02) за обставинами якої загинув син заявниці від ураження електричним струмом від обірваного дроту.

Щодо газопроводів - не все так однозначно.

Наприклад, у 2011 році у справі №2-67/11 Овруцького районного суду Житомирської області вказав, що ч. 1 ст. 1187 ЦК України закріплено тільки приблизний перелік джерел підвищеної небезпеки, до яких газопровід не належить, оскільки умови його використання не створюють небезпеки для оточуючих.

Варто зауважити, що суд вважав шкоду заподіяною саме внутрібудинковим, а не розподільчим газопроводом. Доведення протилежного - є завданням споживача і потребує фахових знань. Тому без допомоги юриста, який спеціалізується на наданні юридичної допомоги у галузі житлово-комунальних послуг (наприклад, адвоката “Служби комфорту споживачів”) не обійтися.

А вже у 2021 році Східний апеляційний господарський суд та Господарський суд Харківської області, при вирішенні справи №922/89/21, виходили з того, що газові мережі є джерелом підвищеної небезпеки.

Обгрунтовуючи свою позицію, суди вказали таке: “Газопровід використовується позивачем для здійснення діяльності з розподілу і транспортування природного газу газопроводом, ця діяльність у розумінні ст.1187 Цивільного кодексу України також є джерелом підвищеної небезпеки.”.

Можливо газові труби і електрична проводка в середині будинку (після акту розмежування) теж є джерелами підвищеної небезпеки? І вину монополістів слід доводити на загальних підставах?

Відповідь - ні. Внутрібудинкові мережі у цивільних відносинах не вважаються джерелом підвищеної небезпеки.

Судова практика визнає джерелом підвищеної небезпеки будь-яке застосування концентрованої енергії у таких випадках, коли енергію використано не в споживчих цілях, не в побуті, а на виробництві, на транспорті. Навпаки, газопровід, електромережа у квартирі не визнаються джерелом підвищеної небезпеки, тому що умови їх використання не створюють (як вважає Суд) жодної небезпеки для оточення. Про це можна дізнатися з “Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010 - 2011 роках”, яке зробив Вищий спеціалізований суд України у 2012 році.

Якщо вашому здоров'ю чи майну заподіяна шкода, не впадайте у відчай - звертайтеся за кваліфікованою консультацією адвокатів, які допоможуть обрати найкращий спосіб захисту ваших інтересів.