Здійснення вітчимом, мачухою представництва прав та інтересів неповнолітніх пасинка, падчерки

Традиційно в науці цивільного права, представництвом вважається правовідношення, відповідно до якого одна сторона (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені особи, яку представляє, створюючи, змінюючи або припиняючи безпосередньо для неї цивільні права та обов’язки .

З точки зору цивільного процесуального права, представництво в цивільному процесі — це процесуальна діяльність, яка відбувається у межах правовідношення між представником та судом, однієї особи (представника) від імені та в інтересах іншої особи (яка бере участь у справі), що здійснюється з метою захисту та охорони прав, свобод та інтересів у суді особи, яку представляють, і надання допомоги суду в установленні дійсних прав і обов'язків осіб, які беруть участь у справі.

Залежно від підстав (юридичних фактів), з наявністю яких закон пов’язує виникнення правовідносин представництва, виділяють два його види - законне (обов’язкове) та добровільне (договірне).

Батьки є законними, тобто уповноваженими уже в силу свого правового статусу, представниками своїх неповнолітніх дітей і виступають по відношенню до будь-яких інших осіб без особливих на те повноважень. Як уточнюють В. П. Маслов та О. О. Пушкін, батьки є природніми опікунами (піклувальниками) дітей, і діючи в якості таких, вони одночасно є і законними представниками, представництво яких не потребує спеціального оформлення повноважень. Розглядаючи питання щодо такого виду судового представництва, Г. П. Осокіна, називає його законним тому, що «той, кого представляють, в силу різноманітних причин не в змозі самостійно обрати собі представника. У зв’язку з чим представника визначено законом». Я. М. Шевченко також наголошує, що батькам надані широкі права щодо дітей, тому в законі визначено, що батьки здійснюють захист прав та інтересів своїх неповнолітніх дітей і виступають як їх законні представники в усіх установах без особливих на те повноважень. У разі, якщо неповнолітнім укладено шлюб, він стає повністю дієздатним і здійснює захист своїх прав самостійно.

Таким чином, для того, щоб представляти інтереси дитини, батькам особливих повноважень не потрібно, оскільки вони є представниками дитини уже в силу походження останніх.

Щодо другого виду представництва – добровільного (договірного), то воно визначається як правовідношення, в основі якого лежить погоджене волевиявлення представника і особи, яку він представляє.

Зважаючи на наведені поняття представництва, можна стверджувати про неможливість здійснення договірного представництва вітчимом, мачухою щодо пасинка, падчерки. І ось чому. Договірне представництво передбачає укладення відповідного договору (або видачу довіреності) з особою, інтереси якої має представляти (захищати) представник. В нашому випадку - такою стороною є пасинок, падчерка, які в силу свого віку чи стану психічного здоров’я не можуть вчиняти подібні дії, а отже це унеможливлює в цілому виникнення представницьких відносин.

З позицій чинного законодавства, представництво вітчима, мачухи не підпадає і під ознаки законного, оскільки відсутня єдина, по суті, кваліфікаційна ознака – походження дитини від даних осіб, а також відсутній документ, який би підтверджував наявність факту усиновлення, опіки чи піклування, створення прийомної сім’ї тощо.

Заслуговує на увагу думка О. М. Пономаренка, який відносить вітчима, мачуху до представників другого рівня, які можуть здійснювати представництво тільки «при нездійсненні своїх повноважень представниками першого рівня». Очевидно представниками першого рівня, автор називає рідних батьків дитини.

Ми повністю погоджуємося із точкою зору Д. Г. Попової, яка слушно вказує, що поняття законного представника та спеціального правового статусу представника не є тотожними. Оскільки в першому випадку він здійснює відповідні дії від власного імені, а в другому випадку – в матеріальних і процесуальних відносинах набуває самостійного статусу.

Отже, в силу того, що законне представництво неповнолітнього фактично встановлюється, є потреба в легальному визначенні цього поняття в нормах матеріального та процесуального права. Ми вважаємо, законним представником неповнолітнії пасинка, падчерки слід вважати осіб, які наділені сімейно-правовим статусом вітчима, мачухи, і на яких за законом покладені спеціальні права (обов’язки) щодо представництва та захисту прав та охоронюваних законом інтересів пасинка, падчерки у всіх органах, установах, організаціях, у відносинах з будь-якими фізичними чи юридичними особами, в тому числі в судах, і на яких у випадках та в порядку, встановлену законом, покладено повну чи субсидіарну майнову відповідальність за правочини, укладені неповнолітнім, а також за шкоду, завдану неповнолітніми пасинками, падчерками третім особам.

З огляду на це, питання щодо закріплення за вітчимом, мачухою спеціального правового статусу законного представника пасинка, падчерки є важливим, навіть, спочатку з практичного боку, а потім уже з – теоретичного.

Як бачимо, спеціальний правовий статус законного представника тісно пов'язаний зі сімейно-правовим статусом вітчима, мачухи як батьків та осіб, що їх замінюють і набуває самостійного значення в матеріальних та процесуальних відносинах. До спеціального правового статусу можуть бути включені: спеціальна правоздатність, спеціальні права та обов’язки, відповідальність представника, які реалізуються в матеріальних та процесуальних відносинах представництва, а також у відносинах, які не охоплюються відносинами представництва.

Отже, ми вважаємо, що для здійснення представництва прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх пасинка, падчерки вітчим, мачуха повинні бути наділені спеціальним правовим статусом, який дозволить їм виступати представниками в конкретному правовідношенні. Коли мова йде про здійснення представницьких повноважень у суді, спостерігається деяке змішування двох процесуальних статусів – законного і судового представника. Тому, вітчим, мачуха можуть виступати в якості заінтересованих осіб, тим більше така категорія визначена чинним ЦПК України.

Калінюк Анжела Леонідівна, здобувач кафедри цивільно-правових дисциплін Національної академії внутрішніх справ

Джерело.