Захист прав кредиторів у справах про банкрутство фізичних осіб.

Нова для українців судова процедура відновлення платоспроможності фізичної особи, або визнання її банкрутом покликана, перш за все, захистити споживачів від лихварства і жадібності банків чи інших кредиторів. Але й боржники, можуть зловживати цією процедурою. Як захистити законні права та інтереси кредиторів розяснив Верховний Суд у своїх правових позиціях.

Раніше ми розказали "Кому потрібне банкрутство фізичних осіб у Львові?". У цьому матеріалі мова йтиме про те, як суди підходять до забезпечення балансу інтересів фізичної особи боржника, яка виявила бажання врегулювати свої борги за процедурами встановленими Кодексом України з процедур банкрутства, і її кредторів.

Щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ

Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проєкту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли відбувається фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації.

Розроблення проєкту плану реструктуризації має здійснюватися відповідно до вимог статті 124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проєкту плану, що дасть змогу зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника, прийняти рішення про його схвалення та подати на затвердження господарському суду або відхилити його та прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Тож при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проєкту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

Невідповідність плану реструктуризації боргів боржника вимогам КУзПБ через невідображення в ньому повної та достовірної інформації про майновий стан боржника, фактичних обставин, які спричинили неплатоспроможність боржника, розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, тощо є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з огляду на приписи пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 16.12.2021 у справі N 910/8306/20 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/102058522.

Щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ

Обов'язковим для застосування цієї норми у разі встановлення та доведення обставин придбання майна членів сім'ї боржника за його кошти та/або здійснення реєстрації майна на члена сім'ї боржника є доведення обставин вчинення відповідних дій з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

Положення пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ хоча не встановлюють такої передумови для застосування цієї норми як визнання в установленому порядку недійсним (встановлення нікчемності) відповідного правочину або заперечення/спростування відповідних майнових дій з придбання майна членами сім'ї боржника за кошти боржника та/або реєстрації цього майна на члена сім'ї тощо, проте не звільняють від необхідності доведення мети вчинення таких дій (боржника та/або членів його сім'ї) - ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

Без зазначення учасником у справі про неплатоспроможність обставин, що вказують на придбання членом сім'ї боржника майна за кошти боржника та/або проведення реєстрації цього майна на члена сім'ї саме з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, та без дослідження і встановлення судом цих обставин з огляду на надані у справі докази немає підстав для ухвалення рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 09.11.2021 у справі N 903/6/21 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/101210999.

Щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з підстав, установлених пунктом 9 частини першої статті 90 КУзПБ

За умови відсутності кредиторів, а отже, і можливості розгляду та схвалення зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника, метою якого є відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань перед кредиторами, законодавець передбачив право суду ухвалити рішення, яким визнати боржника банкрутом та перейти до процедури погашення боргів або закрити провадження у справі. Відповідне право реалізується судом з урахуванням конкретних обставин справи.

Ухваленню постанови про визнання боржника банкрутом передують такі умови, як неприйняття у встановлений законом строк рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника зборами кредиторів (що, в свою чергу, передбачає наявність кредиторів у справі про банкрутство) або ухвалення судом рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

За відсутності вимог кредиторів до боржника та неможливості розгляду плану реструктуризації боргів боржника, а отже, і процесуальної можливості подальшого здійснення провадження у справі (перейти до процедури погашення боргів боржника), підстав для визнання боржника банкрутом немає. За таких умов у суду виникає право прийняти рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

У зв'язку з тим, що до боржника не висунуто вимог кредиторів, є неможливим як розгляд плану реструктуризації боргів боржника, проєкт якого підлягає схваленню зборами кредиторів, так і визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів. Тож з огляду на відсутність процесуальних норм, якими було б врегульовано можливість подальшого здійснення розгляду справи за цих обставин, а також те, що КУзПБ не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, застосування до спірної ситуації судами першої та апеляційної інстанцій положень пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ як підстави для закриття провадження у справі є логічним та виправданим.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 09.11.2021 у справі N 911/3459/20 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/101240277 (також див. постанову від 23.12.2021 у справі N 921/173/21).