З моменту фізичного від’єднання від мережі платити за доставку газу не потрібно – позиція ВС

Багато запитань і нерозуміння у споживачів викликає вимога операторів ГРМ платити за доставку природного газу в період коли газопостачання тимчасово припинено. Усі аргументи газовиків і регулюючого органу (НКРЕКП) зводяться до фраз на зразок: «Нарахування за доставку - це не плата «за трубу». Це оплата обслуговування газової інфраструктури, що підведена до домогосподарства.», - з обов’язковим попередженням, що не платити за доставку можна лише у випадку розірвання договору. Але, щоб поновити договір в майбутньому доведеться пройти дорогу і бюрократичну процедуру нового приєднання до газових мереж. Ми ж спробуємо розібратися: «Чи все так однозначно, як стверджують монополісти і погоджується регулятор - НКРЕКП»?

Як на правову підставу, прихильники «плати за повітря» (саме так в очах стороннього спостерігача називається вимога платити за те, що має бути безкоштовним), посилаються на приписи абзацу 1 пункту 9 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об’єкта споживача. У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

Тут, одразу, треба звертати увагу на те, що цитована норма не звільняє споживача від оплати вартості саме послуг за договором розподілу, а не - якихось міфічних речей, на зразок обслуговування газової інфраструктури. Бо службі таксі чи громадського транспорту ми платимо за надану послугу перевезення з точки А в точку Б, а не за ремонт чи обслуговування їх автобуса. Це загальноприйняті, розумні і справедливі речі: споживач (покупець) платить за товар і його доставку (за потреби) додому, а продавці вже самі турбуються як утримувати їх засоби виробництва (верстати, автомобілі, магазини тощо). То чому з газопостачанням має бути інакше?

Закон не звільняє споживача від оплати вартості саме послуг за договором розподілу, а не чогось іншого.

Усім споживачам (в т.ч. й суб’єктам господарювання) варто розуміти, що вони замовляють і платять саме за послугу з розподілу природного газу. Що б переконатися, прочитайте пункт 2.1. (розділу «Предмет Договору) Типового договору розподілу природного газу тут.

А побутові споживачі (населення для потреб приготування їжі і опалення житлових будинків) отримують газ від свого постачальника на лічильнику, який встановлений на межі земельної ділянки споживача, або взагалі в квартирі чи будинку. Тому логічним є питання: «Чи побутовому споживачу взагалі потрібні послуги з розподілу природного газу?». З цього приводу читайте наш матеріал «Про обов'язок споживача природного газу укласти договір розподілу природного газу».

Наступним важливим моментом є «доброзичливе попередження» монополістів тим хто розірве договір з розподілу і захоче в майбутньому відновити споживання газу, що їм доведеться платити за підключення будинку чи іншого об’єкту до газової мережі.

Нове підключення (приєднання) об’єктів до газової мережі є доволі дорогою послугою. Але не обов’язковою.

Нове підключення (приєднання) об’єктів до газової мережі є доволі дорогою послугою.

Наприклад лише технічні умови АТ «Львівгаз» коштують 1583,40 грн. для фізичних осіб і 2783,40 грн – для юридичних. А ставки плати за стандартне приєднання до газових мереж коштують від 12 до 21 тисячі грн. Детальніше з розцінками Львівгазу можна ознайомитися тут.

Якщо ж вам не пощастило потрапити під умови категорії «стандартне приєднання», то кошторис нового підключення може бути в десть або й сотню раз більшим. Наприклад, лише новий лічильник (прилад обліку) для юридичних осіб може коштувати пів мільйона гривень.

Але повернімося до питання: «Чи потрібно буде платити за нове підключення (приєднання) у разі розірвання договору на розподіл природного газу».

Споживачу не потрібно платити за нове приєднання у разі розірвання договору на розподіл природного газу. Для цього зверніться до адвоката у Львіві "Служби комфорту споживачів".

Читаючи цитований вище Кодекс ГРМ, можна повірити в «погрози» газовиків, але відповідь юристів Служби комфорту споживачів: «Ні. Споживачу не потрібно буде платити за нове приєднання у разі розірвання договору на розподіл природного газу і наступного його переукладення.».

Ми так вважаємо, тому що об’єкт є приєднаним до газорозподільної (так само і до електричної чи водо-каналізаційної мережі) не на підставі договору постачання чи розподілу. Житловий будинок, магазин, чи цех підключають до мереж на підставі технічних і містобудівних умов. І цей процес регулюється законодавством у галузі будівництва, зокрема, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а не Кодексом ГРМ чи іншим підзаконним актом НКРЕКП.

Саме прийняття об’єкта будівництва до експлуатації є підставою для укладення договорів про постачання енергетичними ресурсами, а не навпаки.

Саме виконання технічних умов приєднання і прийняття об’єкта будівництва до експлуатації є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об’єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього, а не навпаки (див. ч. 9 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Але , як кажуть в народі, ми забігли на перед… Бо розпочали розмову з твердження, що моменту фізичного від’єднання від мережі платити за доставку газу не потрібно, але досі не пояснили «Чому?». Тому, вибачте, наші шановні і поважні читачі. Відповідаємо.

В постанові від 27 вересня 2022 року у справі №914/3254/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду висловився наступним чином:

«50. Ураховуючи фактичні обставини справи та зважаючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень абзацу 1 пункту 9 глави 6 та абзаців 1, 2 пункту 4, абзацу 1 пункту 5 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає за необхідне в контексті комплексного застосування зазначених правових норм до спірних правовідносин розподілу природного газу сформулювати такий правовий висновок:

«Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об'єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від′єднання об’єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об’єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов'язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від’єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об’єкта споживача».

З врахуванням того, що цитованою постановою Верховний Суд направив справу на новий розгляд, то навряд чи думки Суду сформовані в п. 50 є правовим висновком Верховного Суду в класичному розумінні. Але для фахових юристів ця позиція буде суттєвою допомогою у справі захисту прав їх клієнтів.

Якщо у вас є схожа проблема у відносинах з надавачами комунальних послуг, не забувайте про наші контакти.