Енергоефективність і кліматична нейтральність у європейському секторі нерухомості: прагнення до практики сталого будівництва
- Owner
- 26 лип. 2024 р.
- Читати 4 хв
12 квітня 2024 року Рада Європейського Союзу ухвалила переглянутий текст Директиви 2010/31/ЄС про енергетичну ефективність будівель («Переглянута Директива»). Переглянуту Директиву було опубліковано в Офіційному журналі Європейського Союзу 8 травня 2024 року, і держави-члени повинні будуть перенести її в національне законодавство протягом 2 років після набрання чинності (тобто 28 травня 2024 року).
Ключові цілі на рівні ЄС згідно з переглянутою Директивою про енергетичну ефективність будівель
Енергоефективність і кліматична нейтральність у європейському секторі нерухомості.
Переглянута Директива щодо енергетичної ефективності будівель знаменує собою значний крок до досягнення кліматичної нейтральності та зменшення впливу сектору нерухомості на навколишнє середовище в Європі.
Ця директива встановлює амбітні цілі та вказівки, спрямовані на революцію в стандартах енергоефективності в будівлях, зосереджуючись на зменшенні споживання енергії та викидів парникових газів. Переглянута Директива окреслює комплексну стратегію, яка передбачає поступовий перехід до будівель з нульовим рівнем викидів, реконструкцію неефективних будівель і поступове припинення роботи електростанцій, які працюють на викопному паливі.
Ключові цілі включають:
До 2030 року всі нові будівлі в ЄС мають бути будівлями з нульовими викидами (ZEB), а до 2050 року всі будівлі в ЄС мають бути перетворені на будівлі з нульовими викидами; нові будівлі, зайняті державними органами влади, повинні мати нульові викиди з 2028 року;
16% найбільш неефективних нежитлових будівель мають бути реконструйовані до 2030 року та 26% до 2033 року;
зниження середнього споживання первинної енергії для житлових будинків на 16% до 2030 року та на 20-22% до 2035 року; принаймні 55% цієї цілі має бути досягнуто шляхом реконструкції найгірших будівель;
припинення роботи електростанцій, що працюють на викопному паливі, до 2040 року та заборона субсидій для електростанцій, які працюють на викопному паливі, починаючи з 1 січня 2025 року.
За даними Європейської комісії, на будівлі в Європейському Союзі припадає 40% кінцевого споживання енергії в Європейському Союзі та 36% пов’язаних з енергією викидів парникових газів, тоді як 75% будівель Європейського Союзу все ще є енергонеефективними, а 85 -95% будівель, які існують сьогодні, продовжуватимуть існувати у 2050 році.
Однак, враховуючи, що поточний зважений річний показник енергетичної реконструкції в ЄС становить близько 1%, за такої швидкості це означало б, що для декарбонізації будівельного сектора знадобляться століття. За оцінками, після введення цих вимог близько 30% будівель в ЄС потребуватимуть реконструкції до 2030 року та 80% до 2050 року.
Враховуючи поточний стан будівельного фонду в Європейському Союзі, директива наголошує на важливості стійких будівельних матеріалів, ефективних заходів із захисту від тепла та широкому застосуванні установок з використанням відновлюваних джерел енергії. Ці заходи мають важливе значення для забезпечення довговічності та екологічної стійкості будівель, особливо в умовах зміни клімату та зростання потреб у енергії.
Серед інших заходів держави-члени несуть відповідальність за забезпечення того, щоб нові будівлі були спроектовані для встановлення фотоелектричних панелей, а також надано точні терміни для встановлення фотоелектричних генеруючих потужностей на існуючих будівлях.
Переглянута Директива також передбачає запровадження паспортів реконструкції будівель, які розроблені, щоб допомогти власникам будівель планувати поетапну реконструкцію своїх будівель з кінцевою метою значного покращення енергетичної ефективності. Паспорти враховуватимуть конкретні характеристики будівлі, такі як тип і рік побудови, існуючу ізоляцію, системи опалення та охолодження, а також нададуть низку рекомендацій щодо реконструкції, які власник може поступово впроваджувати залежно від бюджету та пріоритетів.
Існують певні винятки із застосування мінімальних стандартів енергоефективності, оскільки вони будуть визначені кожною державою-членом, для таких будівель, як місця відправлення культу, історичні будівлі та будівлі тощо.
Фінансові міркування та проблеми
Переглянута Директива спрямована на те, щоб змусити власників нерухомості взяти на себе зобов’язання провести масштабну реконструкцію, щоб зробити будівлі по всій Європі більш екологічними, а також забезпечити виконання Європейським Союзом своїх зобов’язань за Паризькою угодою.
Хоча переваги енергоефективного ремонту є суттєвими, не можна нехтувати фінансовими наслідками. За оцінками Європейської комісії, щорічні витрати, пов’язані з реконструкцією будівель для відповідності стандартам директиви, можуть становити приблизно 275 мільярдів євро. Такі значні фінансові вимоги підкреслюють важливість національних механізмів підтримки та програм стимулювання для полегшення переходу до більш стійких практик будівництва.
Витрати на реконструкцію будівель покриватимуть власники, але держави-члени зможуть надавати гранти для фінансування реконструкції. Рівень фінансової підтримки буде різним залежно від кожної країни-члена та її можливостей.
Переглянута Директива створює як можливості, так і проблеми для підприємств у секторі нерухомості. Інвестиції в реконструкцію для скорочення споживання енергії та викидів парникових газів створюють великі можливості для бізнесу для компаній у будівельному секторі. Проте будівельному сектору доведеться інвестувати в нові технології та матеріали, здобувати нові навички та знання, щоб залишатися конкурентоспроможним.
Переглянута Директива також стимулюватиме попит на технології відновлюваної енергетики, такі як фотоелектричні панелі, що відкриває бізнес-можливість для компаній у секторі відновлюваної енергетики.
Можливі наслідки та санкції
Згідно з переглянутою Директивою, кожна держава-член повинна встановити необхідні санкції, які застосовуються до порушень національних правових положень (які будуть прийняті) відповідно до імплементації переглянутої Директиви.
Переглянута Директива лише вимагає, щоб санкції, які має визначити кожна держава-член, були ефективними, пропорційними та переконливими. У цьому контексті, щоб забезпечити прогрес у досягненні цілей енергоефективності, переглянута Директива запроваджує суворіші вимоги щодо моніторингу та звітності. Держави-члени, які не дотримуються директиви, можуть зіткнутися з санкціями, хоча наголос робиться на підтримці та стимулах для дотримання, а не на штрафних заходах.
Наслідки недотримання переглянутої Директиви можуть бути значними як для власників, так і для будівельників чи енергоаудиторів. Серед санкцій, які можуть встановлюватися державами-членами, ми вважаємо, що можна розглянути наступне:
для власників: штрафи, можливі затримки або навіть відмова у видачі дозволів на будівництво для нових проектів, потенційна відповідальність за екологічну шкоду, спричинену будівлями, які не відповідають вимогам переглянутої Директиви;
для забудовників та/або енергоаудиторів: штрафи, відкликання/призупинення ліцензії на практику, потенційні труднощі з отриманням нових договорів на надання послуг.
Окрім юридичних наслідків, недотримання положень переглянутої Директиви може призвести до підвищення вартості енергії, зниження рівня комфорту для користувачів і негативного впливу на навколишнє середовище.
Підсумовуючи, переглянута Директива є ключовим інструментом для покращення енергетичної ефективності будівель і досягнення кліматичних та енергетичних цілей ЄС. Дотримуючись його положень, громадяни ЄС можуть отримати вигоду від нижчих рахунків за електроенергію, кращих умов життя та праці та більш екологічного середовища.
Тому дуже важливо, щоб усі були поінформовані та обізнані з вимогами переглянутої Директиви та вжили необхідних заходів для їх виконання, оскільки це не лише юридичне зобов’язання, але й соціальна відповідальність та можливість зробити внесок у більш стійке майбутнє.
Comments